ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО
Сучасний стан загального мовознавства: підходи, парадигми. Проблема визначення об”єкту лінгвістичного дослідження та основні принципи його аналізу. Головні лінгвістичні моделі та гіпотези. Метод опозиційного аналізу. Принципи та методи синтагматичного опису. Методи дистрибутивного і конструктивного аналізу мовних об”єктів різних рівнів. Поняття дистрибуції та валентності. Напрями конструктивного аналізу мовних одиниць.
Лінгвістичні закони, регулярності та постулати, їх застосування у сучасних мовознавчих дослідженнях.
Мова і суспільство. Соціальні та мовні зміни. Закономірності соціального та етно-територіального варіювання мови і мовлення. Кодифікація мови і мовлення, їх норми.
Взаємодія мов. Мовні контакти та їх наслідки. Лінгвокультурологія і дослідження контактів мов і культур. Етнолінгвістика. Сучасна соціолінгвістика.
Поняття “система” та “структура” в сучасному мовознавстві. Системність мови. Зовнішні та внутрішні системні характеристики мови і мовних об”єктів. Мова як структура. Поняття мовних рівнів і відношень між ними.
Парадигматика і синтагматика, їх трактування у сучасному мовознавстві.
“Мова” і “мовлення”. Головні ознаки компонентів цієї дихотомії. Процедури членування мови.
Актуальні проблеми лінгвістики тексту та дискурсивного аналізу..
Мова як функціональна система. Питання про функції мови та їх кількість. Проблеми опису мови у функціональному аспекті.
Слово як базова одиниця мови. Семіотичність слова, його лексико-граматичні ознаки (форма та зміст).
Співвідношення мови та мислення. Логіка і лінгвістика. Досягнення та проблеми логіко-лінгвістичних досліджень, лінгвістичної когнітології. Головні аспекти психолінгвістичних досліджень.
Досягнення та проблеми прагмалінгвістики. Теорія мовленнєвих актів.
Співвідношення “речення”, “висловлення” та “мовленнєвий акт”. Структура та закономірність діалогічної взаємодії. Принципи та максими мовного спілкування. Комунікативна стратегія і тактика. Актуальні проблеми дискурс-аналізу.
Мова і мовна особистість. Вивчення особистісних аспектів мовленнєвої, мовленнєво-розумової та комунікативної діяльності людини як мовної особистості. Ідіолект та ідіостиль.
Література (завантажити)
ТЕОРІЯ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
ТЕОРЕТИЧНА ФОНЕТИКА
Компоненти фонетичної будови мови. Сегментні фонеми: дистрибуція і сполучуваність фонем. Акцентна структура німецьких слів та її аспекти. Інтонація німецької мови в найширшому розумінні. Звукова система німецької мови: система консонантизму, система голосних.
Література
Цахер О. Фонетика немецкого языка. (Теоретический курс). – Л., 1969.
Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – Л.,1960.
Никонова О.Н. Фонетика немецкого языка. – М., 1958.
Стериополо Е. И. Теоретическая фонетика
ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Основні періоди виникнення і розвитку мови. Становлення національних мов. Поняття історизму у розвитку мови. Порівняльно-історичний метод і його роль у висвітленні дописемних періодів розвитку німецької мови.
Література
Адмони В.Г. Історический синтаксис немецкого языка. – М., 1963.
Бах А. История немецкого языка. – М., 1956.
Жирмунский В.М. История немецкого языка. – М., 1965.
Bublyk W.N.Geschichte der deutschen Sprache. – K., 1982.
Moskalskaja O.I. Deutsche Sprachgeschichte.- M., 1985.
Левицький В. Історія мови.
Левицький В. Основи германістики.
ГРАМАТИКА СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
МОРФОЛОГІЯ
Характерні особливості граматики сучасної німецької мови. Поняття граматичної системи, підсистеми, рівня, граматичної категорії, граматичної опозиції, парадигми.
Морфологія в функціонально-семантичних полях. Проблема класифікації та принципи виділення частин мови в німецькій мові. Морфологічна структура слова в німецькій мові. Поняття морфеми, аломорфа, словоформи, категоріальної форми.
Іменник. Парадигма іменника в німецькій мові. Класи іменників і підстави їх виділення. Проблема категорії роду. Категорія числа. Категорія відмінка. Категорія означеності та неозначеності та проблема артиклів.
4. Дієслово. Класи дієслів та підстави їх виділення. Особові та безособові форми дієслова. Парадигма дієслова в німецькій мові. Граматичні категорії дієслова. Проблема категорії аспекту. Категорія стану; специфіка форм пасивного стану. Категорія часової віднесеності та трактування перфектних та неперфектних форм. Категорія часу і проблема кількості форм дієслова німецької мови. Категорія способу і питання про кількість та критерії виділення форм способу в німецькій мові. Спосіб та модальність; система модальних дієслів в німецькій мові. Категорія особи та числа. Система неособових форм дієслова, їх морфологічні та синтаксичні характеристики.
5. Займенник.Місце займенників у системі частин мови. Неоднорідність займенників, їх синтактико-морфологічні та семантичні розряди. Парадигма і граматичні форми окремих підкласів займенників.
СИНТАКСИС
1. Речення. Методи синтаксичного опису речення. Структура речення в німецькій мові. Основні типи речень. Синтаксична парадигматика. Актуальне членування речення. Речення повні та неповні; проблема еліпсису.
2. Словосполучення. Структурні типи словосполучень в німецькій мові.
3. Критерії виділення та класифікації. Способи вираження синтаксичних зв’язків між компонентами словосполучень різних типів в німецькій мові.
4. Складні речення. Сурядність і підрядність речень. Структурні типи складносурядних і складнопідрядних речень.
Література (завантажити)