ЛЕКСИКОЛОГІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
1. Слово.Вивчення слова. Слово в системі інших мовних одиниць. Знакова природа слова. Типи лексичних знаків. Ономасіологія. Формальний аспект слова. Змістовий аспект слова. Варіантність слова. Функціонально-стилістична характеристика слова.
2. Морфологічна структура слова. Типи морфем. Морфологічна класифікація слів німецької мови.
Принципи словотворчого та морфемного аналізу слова. Співвідношення двох рівнів аналізу та різниця між ними.
Поняття продуктивності словотворчих моделей. Продуктивні та непродуктивні, живі та мертві афікси. Словотворча модель, її типи. Словотворча парадигматика.
Проблема значення слова. Основні концепції значення слова. Поняття та значення. Когнітивна семантика.
6. Лексичне значення та семантична структура слова. Діахронний та синхроний підходи до вивчення значення слова.
Шляхи та засоби виділення значення слова, різні класифікації значень.
Проблема полісемії та омонімії в теорії та практиці лексикографії.
9. Словник німецької мови як система. Критерії та шляхи лексико-семантичної систематизації словникового складу. Синонімія, антонімія, гіпонімія; семантичні поля, ідеографічні групи. Проблеми німецької лексикографії. Типи німецьких словників. Найважливіші події в історії німецької лексикографії. Типи перекладних словників.
10. Власні та запозичені слова в німецькій мові Проблема асиміляції. Типи запозичених мовних одиниць.
11. Адаптивність системи словникового складу. Регіональна та соціальна варіативність мови. Соціолінгвістичний аспект слова. Основні тенденції зміни значення слова.
12. Вільні словосполучення. Характеристика вільних словосполучень, проблема визначення, критерії та засоби виділення їх у реченні.
Стійкі словосполучення. Порівняльна характеристика з вільними словосполученнями німецької мови. Основні концепції фразеології та класифікації фразеологічних одиниць.
Предмет і розділи лексикології. Семасіологія. Значення слова. Типи лексичного значення: денотативне і конотативане значення. Значення узуальне: оказіональне, віртуальне, актуальне. Поняття семи. Внутрішня форма слова. Зміна значення слова. Екстралінгвістичні та внутрішньолінгвістичні причини зміни значення сллова. Явища полісемії, синонімії. омонімії. Контекст як необхідна умова реалізації слова. Типи лінгвістичних контекстів.
Словотвір. Способи словотвору. Словотвірна модель.
Лексична система мови. Тематичні групи, асоціативні ряди, семантичні і понятійні поля, лексико-семантичні групи.
Література (завантажити)
ФРАЗЕОЛОГІЯ
Проблема визначення фразеологізму. Обсяг фразеоогії. Системний та рівневий статус фразеології.
Література
Чернышова И.И. Фразеология современного немецкого языка. – М., 1970.
Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. – Львів, 1980.
Баран Я.О. Фразеологія в системі мови
Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache.- L., 1982.
СТИЛІСТИКА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
1. Предмет стилістики. Загальнонаукові засади стилістики: мета і функція, інформація та її види. Загальна схема передачі інформації. Первинні та вторинні семіотичні системи.
Вихідні поняття стилістики: мова – мовна діяльність – мовлення, інваріант – варіант, код і текст, парадигматика і синтагматика, опозиція, контраст, селекція і комбінація.
Базові поняття стилістики: стиль, норма, контекст, та його види, образ та образність, синоніми в мові та в мовленні, виразні ресурси мови та стилістичні засоби мовлення.
2. Стилістична фонетика, графо-фонеміка і графіка.
3. Стилістична морфологія. Поняття виразного ресурсу та стилістичного засобу на морфологічному рівні. Стилістичні засоби використання іменників, прикметників, займенників, прислівників, дієслів та їх граматичні категорії.
4. Стилістична лексикологія. Стилістична диференціація словникового складу сучасної німецької мови. Стилістичні функції слів високого стилістичного тону (поетизми, архаїзми, книжкові слова, іноземні слова та варваризми). Стилістичні функції слів зниженого стилістичного тону (розмовні слова, сленг, або інтержаргон, спеціальний сленг, або жаргон, вульгаризми та просторіччя). Стилістичні функції слів, які не мають лексико-стилістичної парадигми. Стилістична класифікація та стилістичне використання фразеології.
5. Стилістичний синтаксис. Поняття виразного ресурсу та стилістичного засобу на синтаксичному рівні. Виразні ресурси синтаксису, які засновані на редукції базової моделі простого речення (еліпсис, умовчання, номінативні речення, асидентон), на експансії базової моделі (повтор, перелічування, тавтологія, емфатичні конструкції, вставні речення, полісиндетон), на частковій трансформації базової моделі (інверсія, дистантність, відособлення). Стилістичні засоби синтаксису, які засновані на взаємодії синтаксичних структур в контексті (паралелізм, хіазм, анафора, епіфора), на транспозиції значення синтаксичних структур (риторичне запитання), на транспозиції значення засобів граматичного зв’язку між компонентами речення або реченнями (парцеляція, використання сурядності замість підрядності та навпаки).
Стилістична семасіологія. Фігури заміщення: фігури кількості – гіпербола, мейозис, літота та фігури якості – метонімія (синекдоха, перифраз, евфемізми), метафора, епітет, антомазія, персоніфікація, алегорія, іронія. Фігури суміщення: фігури тотожності (порівняння, синоніми-заступники, синоніми-уточнювачі) і фігури протилежності (антитеза, оксюморон), фігури нерівності (наростання, розрядження, каламбур, зевгма).
Стилістика та лінгвістика тексту. Текст та вихідні базові поняття стилістики. Проблема категорій тексту та їх стилістичного використання.
8. Стилістична диференціація сучасної німецької мови. Поняття функціонального стилю та проблема класифікації функціональних стилів.
Стилістика мови: поняття функціонального типу мови – художній та нехудожній, усний та писемний. Стилістика мовної діяльності: поняття функціонального стилю. Класифікація стилів та їх характеристика.
Стилістика мовлення: типи та жанри текстів.
Література (завантажити)