Основна програма
Загальне мовознавство та історія лінгвістичних вчень
Основні напрямки в історії розвитку мовознавства.
Виникнення науки про мову. Становлення регіональних лінгвістичних традицій: індійської, китайської, японської, європейської (греко – римської). Мовознавство у стародавньому світі.
Арабське мовознавство середніх віків. Питання мови в середньовічній Європі. Епоха Відродження. Мовознавство 17 – 18 ст. у Західній Європі (універсальна раціональна граматика Пор Рояль) та в Східній Європі (Росія, Україна). Передвісники порівняльно-історичного мовознавства.
Мовознавство в 19. ст.. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства, становлення принципів історизму. Основоположники і перша генерація представників порівняльно-історичного мовознавства. Мовознавство у Західній Європі, в Росії і в Україні в першій половині 19. ст..
Філософська лінгвістична концепція В. Гумбольдта та її значення для розвитку мовознавства.
Друга генерація представників порівняльно-історичного мовознавства і напрямки розвитку компаративістики в 19. ст. Психологізм (Г. Штейнталь, В. Вундт). Натуралізм (Шлейхер). Логіцизм (К. Беккер). Харківська лінгвістична школа О.О. Потебні та її роль в розвитку вітчизняного мовознавства.
Третя генерація представників порівняльно-історичного мовознавства. Молодограматики (Г. Пауль, К. Бругман, Г. Остгоф, Б. Дельбрюк). Розвиток порівняльно-історичного мовознавства в Росії та Україні в 19. ст.– на початку 20 ст. Мовознавчі традиції московської та казанської шкіл. Передвісники системного та структурного принципів вивчення мови (І.О. Бодуен де Куртене та інші).
Типологічні, морфологічні класифікації мов. Мовознавство в 20. ст.. Розвиток порівняльно-історичного методу.
Структуралізм у мовознавстві. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра. Соссюріанство і постсоссюріанство. Поширення структуралізму: глосематика, празький лінгвістичний гурток, лондонська школа, дескриптивізм.
Філософсько-лінгвістичні концепції кінця 19ст. – 20 ст. (Г. Шухардт, К. Фослер, Л. Вітгенштейн, Б. Рассел, Е. Сепір, Б. Уорф).
Становлення і розвиток соціології мови ( А. Мейе, Ж. Вандрієс, А. Сеше, С. Карцевський). Сучасна соціолінгвістика.
Загальна характеристика розвитку романського, германського та слов’янського мовознавства першої половини 20. ст. Досягнення вітчизняних та зарубіжних учених у галузях германістики, романістики, славістики другої половини 20. століття.
Загальне мовознавство
Сучасний стан загального мовознавства: підходи, парадигми та субпарадигми. Проблеми визначення об’єкту лінгвістичного дослідження та основні принципи його аналізу. Головні лінгвістичні моделі та гіпотези.
Лінгвістичні закони, регулярності, постулати, їх застосування у сучасних мовознавчих дослідженнях.
Актуальні проблеми металінгвістики, лінгвістичної філософії, методології мовознавства. Новітні лінгвістичні методи та методичні прийоми. Лінгвістична історіографія.
Мова і суспільство. Форми існування мови. Соціальні та мовні зміни. Природний та штучний білінгвізм. Закономірності соціального та етнотериторіального варіювання мови і мовлення. Кодифікація мови і мовлення, їх норми.
Взаємодія мов. Мовні контакти та їх наслідки. Мовна інтеракція. Лінгвокультурологія і дослідження мов і культур. Етнолінгвістика. Сучасна соціолінгвістика.
Сучасні історико-лінгвістичні дослідження. Трактування співвідношення синхронії та діахронії в сучасній лінгвістиці. Історизм у мовознавстві.
Поняття «система» та «структура» в сучасному мовознавстві. Системність мови. Зовнішні та внутрішні системні характеристики мови і мовних об’єктів. Мова як структура. Поняття мовних рівнів та відношень між ними. Основні та проміжні яруси мовної структури. «Мовна будова» та «мовний тип». Порівняльні історичні дослідження: контрастивна / конфронтативна лінгвістика. Лінгвістична типологія, універсологія та характерологія.
Структурна характеристика мови і мовлення. Проблеми мовних рівнів та відношень між ними. Принципи виділення мовних елементів різних рівнів. Система, норма, узус.
Парадигматика і синтагматика, їх трактування в сучасному мовознавстві. Парадигматичні та синтагматичні відношення мовних одиниць. Парадигматичні та синтагматичні властивості мовних об’єктів. Принципи та методи парадигматичного опису. Поняття парадигми, парадигматичної форми та значення. Метод опозиційного аналізу. Принципи та методи синтагматичного опису. Методи дистрибутивного аналізу мовних об’єктів різних рівнів. Поняття дистрибуції та валентності.
«Мова» і «мовлення» . Головні ознаки компонентів цієї дихотомії. Процедури членування мови. Виділення мови і плану мовлення. Мовлення: висловлювання і текст, їх лінгвістичний статус, їх вивчення у формально-структурному та семантичному аспектах. Установлення логіко-семантичних і функціонально-семантичних типів речень. Текст як об’єкт лінгвістичного дослідження. Питання про категорії тексту та їх реалізацію. Актуальні проблеми лінгвістики тексту.
Мова як функціональна система. Питання про функції мови та їх кількість. Проблеми опису мови у функціональному аспекті. Загальні проблеми функціонального дослідження мови і мовних об’єктів. Базові функції мови: комунікативна та експресивна. Особливості їх реалізації.
Семіотичність природної мови та її особливості. Унілатеральна та білатеральна концепція знаків. Специфіка мовного знаку. Типологія мовних знаків у різних мовознавчих теоріях. Актуальні проблеми лінгвістичної семіотики, теорії номінації та референції.
Слово як базова одиниця мови. Основні концепції слова та положення теорії слова. Семіотичність слова, його лексико-граматичні ознаки у формі та змісті.
Вивчення мовних одиниць у формальному та семантичному аспектах. Співвідношення форми та значення. Поняття «форми» мовної одиниці та її характеристика. Класифікація мовних одиниць за структурою.
Співвідношення мови та мислення. Логіка і лінгвістика. Досягнення і проблеми логіко-лінгвістичних досліджень, лінгвістичної когнітології. Головні аспекти психолінгвістичних досліджень. Кореляція форм мислення і форм мови. Репрезентативна функція мови та її реалізація.
Семантичні способи вираження концептуального змісту засобами мови. Концепт та мовний зміст. Моделювання концептуально-семантичних структур. Понятійні та функціонально-семантичні категорії.
Головні проблеми опису мови у функціональному аспекті Комунікативна функція природної мови та її реалізація. Актуальні питання загальної комунікативної лінгвістики. Теорії мовної комунікації. Культура мовлення і мовленнєвий етикет. Системно-функціональний опис мови: проблеми та досягнення.
Проблеми комунікативної семантики. Актуальні питання комунікативно-семантичних досліджень дискурсу і тексту. Процедурна семантика та інші нові методи семантичних досліджень мови і мислення.
Мовлення як діяльність. Актуальні проблеми комунікативної та операційної лінгвістки. Текст як продукт мовленнєвої діяльності та об’єкт лінгвістичних досліджень.
Лінгвістика тексту. Визначення та вивчення категорії тексту та їх реалізація. Співвідношення тексту та дискурсу.
Досягнення та проблеми прагмалінгвістики,. Теорія мовленнєвих актів. Співвідношення речення, висловлювання та мовленнєвого акту. Структура і закономірність діалогічної взаємодії. Принципи й максими мовного спілкування. Комунікативна стратегія і тактика. Актуальні проблеми дискурс-аналізу.
Мова і мовна особистість. Вивчення особистісних аспектів мовленнєвої, мовленнєво-мисленнєвої та комунікативної діяльності людини як мовної особистості. Ідеолект та ідеостиль. Типи мовної особистості та їх моделювання.