ІІ. Граматика німецької мови
Морфологія
1. Загальні проблеми граматики. Місце граматики серед інших лінгвістичних дисциплін . Граматична будова мови та її співвідношення з іншими мовними рівнями. Взаємодія граматичних та лексичних значень. Співвідношення морфології та синтаксису в різних лінгвістичних теоріях. Різновиди граматик. Поняття функціональної граматики. Основні поняття граматичної теорії: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія, парадигма, опозиція, транспозиція, полісемія та синонімія у граматиці. Валентність частин мови.
2. Морфологія. Морфеміка. Поняття словоформи, морфеми, морфа, аломорфа. Тотожність морфем. Види морфем та морфів.
Частини мови. Визначення частини мови. Дискусійні питання теорії частин мови. Класифікація слів за принципом частин мови. Внутрішнє членування частин мови як класів слів. Опозиція іменник-дієслово. Центр і периферія систем частин мови. Взаємоперехід частин мови.
3. Іменник, його семантичні класи та граматичні категорії.
4. Дієслово, його семантико-структурні класи та категорії.
5. Прикметник, його класифікація за різними критеріями та граматичні категорії.
6. Невідмінювані частини мови.
Синтаксис
1. Речення та аспекти його вивчення: структурний, номінативний, комунікативний. Прагматика речення. Граматичні категорії речення. Поняття вторинної предикативності та глибини речення. Компресія як прояв мовленнєвої економії. Моделювання речень. Парадигматика у синтаксисі. Синтаксична семантика. Теорія валентності. Дискусійні питання теорії членів речення. Проблема порядку слів німецького речення. Словосполучення та їх види. Багатозначність та синонімія синтаксичних структур.
2. Основні питання теорії тексту (визначення тексту, види текстів, делімітація тексту, членування тексту).
ІІІ. Лексикологія німецької мови
1. Лексикологія як розділ мовознавчої науки. Предмет лексикології: проблема слова як основної одиниці мови: типи лексичних одиниць: структура словникового складу мови; функціонування лексичних одиниць: шляхи поповнення та розвитку словникового складу; лексика та позамовна дійсність. Відображення особливостей лексичних одиниць та відношень між ними в лексикологічних категоріях.
2. Загальна теорія слова. Три аспекти аналізу слова як основної одиниці мови: структурний (будова слова), семантичний (лексичне значення слова), та функціональний (роль слова в структурі мови та мовлення).
Структурний аспект: встановлення критеріїв окремості чи тотожності слова.
Семантичний аспект: співвідношення слова із сигніфікатом та позначуваним ним в мовленні об’єктом (денотатом). Семантичні типи слів, лексикологічні критерії, що відображають семантичні особливості лексичних одиниць: моносемія та полісемія, загальне та спеціальне, абстрактне та конкретне (гіперонім та гіпонім), пряме те переносне значення лексичних одиниць. Семантична структура багатозначної одиниці, типи значення слів та критерії їх розмежування, шляхи зміни та розвитку значення слів; явище десемантизації.
Функціональний аспект: аналіз слова з точки зору його ролі в структурі та функціонування мови, співвідношення з одиницями інших мовних рівнів; взаємодія лексики та граматики.
3. Структура словникового складу. Проблема системної організації словникового складу. Лексика мови як система систем. Поняття про сучасну лексико-семантичну систему німецької мови. Парадигматичні та синтагматичні зв’язки в лексико-семантичній системі. Різні типи лексико-семантичних парадигм: полісемія, омонімія, синонімія, антонімія.
Стратифікація лексичного складу: лексичні одиниці за сферою вживання – лексика загальновживана та лексика обмеженого вжитку; діалектна лексика; спеціальна і жаргонна та арготична лексика. Лексичні одиниці за стильовою та лексично-стилістичною характеристикою – нейтральна лексика, лексика емоційно забарвлена лексика. Лексичні одиниці, об’єднані активним та пасивним використанням у мовленні – неологізми та архаїзми. Лексичні одиниці за походженням: запозичені слова, кальки, інтернаціоналізми, екзотизми.
4. Номінативна система німецької мови. Основні типи мовної номінації. Номінації, які базуються на використанні внутрішніх ресурсів мови – словотвір, семантика, утворення стійких словосполучень, номінація, яка базується на залученні мовних ресурсів інших мов – запозиченні.
5. Основні поняття теорії тексту. Частотність лексики в текстах. Лексика в тексті, в мовленні, її номінативна функція: контекстуальні зміни значень та особливості вживання.
6. Теоретичні основи лексикографії як розділу лексикології. Типологія словників. Характеристика основних німецьких одномовних словників, їх теоретичні основи. Відображення основних проблем сучасної лінгвістичної теорії лексикології в німецькій лексикографії. Проблеми навчальної лексикографії, типи навчальних словників, їх особливості.
IV. Стилістика німецької мови
1. Стилістика – науково-лінгвістична дисципліна. Диференціація стилістики, її наукові напрямки. Місце стилістики серед інших мовознавчих наук: літературознавства, естетики, соціології, соціолінгвістики. Предмет, проблематика, завдання і методичне дослідження стилістики.
2. Основні поняття, категорії, проблеми стилістики. Стилістичне значення, стилістичне забарвлення, стилістичні засоби. Співвідношення мовної та стилістичної норми. Дефініція поняття «стиль». Стилістика мови, стилістика мовлення, стилістика тексту.
3. Стилістична граматика та стилістичне словотворення. Виразні засоби та стилістичні прийоми на морфологічному рівні. Стилістичні можливості словотворення.
4. Стилістична диференціація словникового складу сучасної німецької мови. Характерологічна лексика. Стилістично-забарвлена лексика. Стилістичне використання фразеологізмів.
5. Стилістична семасіологія. Фігури заміщення. Фігури суміжності.
6. Стилістика тексту. Текст та деякі основні поняття стилістики. Основні категорії тексту та їх стилістичне використання. Мовні стилістичні якості тексту.
7. Функціональні стилі сучасної німецької мови. Проблема класифікації стилів. Загальні закономірності функціонування мовних засобів у функціональних стилях.